повітка

1. Невелика сільськогосподарська споруда для зберігання сіна, соломи, інших кормів або сільськогосподарського інвентарю, що зазвичай має легку каркасну конструкцію, часто з трьома стінами та навісом.

2. Рідко вживана назва для невеликого житлового приміщення, хатини, занедбаної хати.

Приклади вживання

Приклад 1:
Грицько швид­ко ку­пив ве­ли­чез­ний ого­род з но­вою ха­тою, з повітка­ми, пог­ре­бом, ко­ло­дя­зем. За все те щось півто­ри сотні, чи що.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: іменник (однина) |