Древослів

Словник Української Мови

повірюваний

[poʋirjuʋɑnɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (від дієслова “повірити“) Такий, що його можна довірити комусь, передати на зберігання або відповідальність; надійний, гідний довіри.

  2. (заст., від дієслова “повірити” у значенні “повірити в щось”) Такий, що йому можна вірити, правдоподібний, що викликає довіру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повірюваний, р. повірюваного, д. повірюваному, з. повірюваного, о. повірюваним, м. повірюванім, к. повірюваний

Більше записів