повірити

Приклад 1:
Сьогодні важко в це повірити, але коронним доказом моєї «продажности» був запис у нотатнику Антоніни Горохович «Для Михасі блузку». Пригадую, що тоді я сказала на це: «Ну, то й що з того?
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
— аби не так для надто пискатих, — на щастя, розсварених націоналістично-буржуазних гавкунів з-за кордону, — як для щиросердих, розмагнічених рятівною віддаллю від братнього раю м’якодухих селепків в оазі західньої законности, зневажуваної кнурячими писками червоних чингісханівців, для яких єдина законність — нагаї й насильство, а решта гниль; — для щиросердих селепків, ладних на перший посвист щуролова повірити у веселкову торохту, — а як не повірити, коли з кожної ворітниці тільки й дмухають добре плачені бурякові сурми про безклясовий рай, хоча в кожному червоному раю, щойно дориваються до влади послідовники бородача, одразу ж летять голови праворуч і ліворуч, ледве встигають зрівнювати з землею братні могили! — аби сяке-таке алібі, — людський мозок?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
називали «арцавською» (за назвою держави Арцава, з володарем якої листувався хеттський цар), хоч як цьому важко повірити, має індоєвропейську структуру. Дешифрування хеттського письма було завершено в 1947 р. завдяки знаходженню турецьким ученим X. Т. Боссертом у Каратепе двомовного — хеттського та фінікійського — тексту.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”