Надпереважання, -я, с. Стан або властивість за значенням надпереважати; виняткова, надзвичайна перевага над ким-, чим-небудь; домінування, що значно перевищує звичайне.
надпереважання
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Надпереважання, -я, с. Стан або властивість за значенням надпереважати; виняткова, надзвичайна перевага над ким-, чим-небудь; домінування, що значно перевищує звичайне.
Відсутні