повільність

Властивість або стан того, що є повільним; низька швидкість руху, дії або розвитку подій.

Моральна або розумова неторопливість, неспішність у прийнятті рішень або вчинках.

У музиці — темпова характеристика твору або його частини, що передбачає нешвидке виконання (напр., адажіо, ларго).

Приклади вживання

Приклад 1:
Слямазарність — повільність. Смарувати — змащувати, шмарувати («він смарував чоботи»).
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |