Надплете́ний, -а, -е. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до надплести́. 2. у знач. прикм. Який має додаткове плетіння зверху або поверх основного; оздоблений плетінням. 3. спец. Який утворився внаслідок накладання, переплетення чого-небудь зверху; надбудований плетінням.
надплетений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |