накладання

[nɑklɑdɑnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

НАКЛАДА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням наклада́ти 1–4, 6, 8, 9, 11.
1. Розміщення, покладання чого-небудь на поверхню чогось; нанесення. Накладання фарби на полотно.
2. спец. Суміщення, збіг одного предмета, явища, процесу з іншим; нашарування. Накладання графіків. Накладання звукових хвиль.
3. перен. Приписування, покладання на кого-небудь обов’язку, відповідальності тощо. Накладання зобов’язань. Накладання резолюції.
4. юр. Визначення та застосування певного стягнення, санкції. Накладання штрафу. Накладання арешту на майно.

Граматичні форми:

н. накладання, р. накладання, д. накладанню, з. накладання, о. накладанням, м. накладанні, к. накладання