повернутий
[poʋɛrnutɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який повернувся з чужої країни на батьківщину, до рідних місць (про людину).
-
Який був відвойований, відновлений у своїх правах або повернений до попереднього стану (про територію, майно, права тощо).
-
У математиці: такий, що стосується операції або дії, оберненої до даної (наприклад, повернута теорема).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повернутий, р. повернутого, д. повернутому, з. повернутого, о. повернутим, м. повернутім