Словник Української Мови
Буква
НЕДОВАНТА́ЖУВАТИ, недок., перех. і неперех.
1. Завантажувати що-небудь (транспорт, обладнання, сховище тощо) не повністю, нижче від встановленої норми або місткості. Через помилку логіста водій постійно недовантажував фуру, що призводило до збитків.
2. перен. Забезпечувати кого-, що-небудь роботою, завданнями чи функціями в неповному обсязі, не використовуючи наявний потенціал повністю. Керівник намагався недовантажувати нових працівників складними проєктами в перший місяць.
Приклад 1:
Основні з правил такі: – бути ввічливими у поведінці; – не принижувати гідність людини; – зазначити, що різкість і брутальність викликають внутрішній опір; – заборонити публічні « розноси», особливо критикувати керівника в присутності підлеглих; – сувору розмову з підлеглими проводити віч-на-віч; – починати розмову слід із визнання достоїнств підлеглих; – додержувати вірність слову, обіцянкам; – не давати пустих обіцянок; – не примушувати підлеглого виконувати роботу ( функції) проти його волі, яка не властива типу його характеру; – рахуватися з особистістю керованих; – рішення про переміщення на роботі приймати тільки за згодою підлеглих; – не перевантажувати і недовантажувати на роботі, адже перше і друге призводить до стресу. Перелік таких правил можна продовжити, користуючись текстом пропонованого навчального посібника, численних інших джерел з управління працею.
— Котляревський Іван, “Енеїда”