поверхник

Значення

1. Власна назва: персонаж української міфології, дух, який, за повір’ями, мешкає на поверхні землі (на відміну від підземних або небесних істот).

2. Термін: рідкісне позначення мешканця певного поверху багатоповерхового будинку.

Правопис та відмінювання