1. Власна назва: персонаж української міфології, дух, який, за повір’ями, мешкає на поверхні землі (на відміну від підземних або небесних істот).
2. Термін: рідкісне позначення мешканця певного поверху багатоповерхового будинку.
поверхник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |