топлений
[toplɛnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який був розтоплений, переведений у рідкий стан під дією високої температури (переважно про жири).
-
Який був нагрітий, розігрітий до високої температури, гарячий (про печі, приміщення).
-
Який був виготовлений шляхом перетоплювання, очищення плавленням (про метал, скло).
-
У складі стійких словосполучень: який був витриманий, видержанний у певних умовах для набуття особливих якостей (наприклад, про горілку).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. топлений, р. топленого, д. топленому, з. топленого, о. топленим, м. топленім