повергнутий

[poʋɛrɦnutɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який перебуває у стані глибокого пригнічення, розпачу або втратив волю до дії; пригнічений, знесилений.

  2. (У поетичній та високій мові) Який був скинутий, повалений з влади, трону або високого становища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повергнутий, р. повергнутого, д. повергнутому, з. повергнутого, о. повергнутим, м. повергнутім

Більше записів