Значення
-
Той, хто вижив після масового знищення, розгрому або загибелі інших; уцілілий залишок чого-небудь (часто зневажливо).
-
Зневажлива назва представника ворожої, ідейно чи політично ворожої групи, якого не знищили, не ліквідували повністю; залишок розгромленого угруповання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. недобиток, р. недобитка, д. недобиткові, з. недобитка, о. недобитком, м. недобиткові, к. недобитку