потюпати

1. (розм.) Піти, пішки віддалятися звідкись, зазвичай не кваплячись; тихо, повільно йти.

2. (перен., розм.) Поїхати, відбути кудись (часто з відтінком незначної відстані або несерйозності подорожі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |