потиличник

1. Той, хто б’є по потилиці, завдає ударів ззаду або раптово нападає; також — той, хто вчиняє підступний, нечесний вчинок.

2. Захисний елемент шолома, бойового чи іншого головного убору, що прикриває потилицю.

3. Частина старовинного жіночого головного убору (намітки), що прикривала потилицю.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |