Тихо, без шуму, не привертаючи уваги.
Повільно, обережно, без поспіху.
Потайки, таємно, щоб інші не знали.
Словник Української Мови
Буква
Тихо, без шуму, не привертаючи уваги.
Повільно, обережно, без поспіху.
Потайки, таємно, щоб інші не знали.
Приклад 1:
Костянтин задовольнився цією відповіддю та й потиху прочитав: ІУДА СКАРІОТСЬКИЙ (Історія озлобленої душі) І Чому не коло Вчителя Іуда? В куточку під оливою він сів; Ненавистю душа його палає, Кипить на серці проти Йсуса гнів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
II Дотягнув він додому потиху, усе думаючи про пригоди людськії… На пороз і його Галя стр іла — веселим сво їм голосочком пита є; сумно в ін їй одмовля є своє слово. Вона у хату веде, засв ітила св ітло, ст іл вже застелений.
— Невідомий автор, “021 Chornokril”
Приклад 3:
Вже нiчого нема на вулицi, все щезло, як сон, пил потиху сiдає на землю, а вечiрнє повiтря все ще тремтить живим акордом завмираючих звукiв. На землю глянули тихi зорi.
— Самчук Улас, “Марія”