Древослів

Словник Української Мови

поцибати

[pot͡sɪbɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

(діал., зах.) Обережно, поступово з’їдати, відкушувати маленькими шматочками (переважно про тверду їжу).
(діал., зах.) Повільно, з насолодою пити, сьорбати (рідину).
(перен., діал., зах.) Повільно, без поспіху робити щось, копітко працювати над чимось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поцибати, р. поцибатів, д. поцибатам, з. поцибати, о. поцибатами, м. поцибатах, к. поцибати

Більше записів