потвора

[potʋorɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Істота, яка викликає огиду своїм потворним, калічим виглядом; страхіття, чудовисько.

  2. Про людину, яка своїми вчинками, поведінкою викликає глибоку неприязнь, осуд; моральний каліка.

  3. (у міфології) Зла, шкідлива духа, примара, що, за народними уявленнями, наводить страх, може нашкодити людині.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. потвора, р. потвори, д. потворі, з. потвору, о. потворою, м. потворі, к. потворо

Більше записів