1. Прислівник, що вказує на спосіб дії, думки або ставлення, властивий саме тобі; так, як це робиш, думаєш чи вважаєш ти.
2. Уживається для уточнення чи перепитання щодо чиєїсь особистої думки, точки зору: згідно з твоєю думкою, на твій погляд.
по-твоєму
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Нехай все буде по-твоєму; Дай тілько Турнові моєму Хоть трохи на світі пожить, Щоб міг він з батьком повидаться І перед смертю попрощаться, Нехай, – не буду більш просить». Сказавши, в Йовиша вп’ялася, І обняла за поперек, І так натужно простяглася, Що світ в очах обох померк.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Не буде по-твоєму, не буде! Я тобi не Явдоха, – Ганна свого докаже…’От тобi ще на придачу.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”
Приклад 3:
По-твоєму — треба поторгуваться з мужиком, а по-моєму — зовсiм того не треба, бо вiн дуже дорого буде править. А я нищечком повiтку вiдчинив, та на коня сiв, та й гайда в степ… то так найдешевше обiйдеться.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Частина мови: прислівник () |