потурчений
[poturt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який належить до потурченців, пов’язаний з ними.
-
Який прийняв турецьку культуру, звичаї, мову або іслам, асимілювався з турками.
-
Перен. Зрадницький, ворожий до своєї віри, народу чи держави (застаріле, історичне).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. потурчений, р. потурченого, д. потурченому, з. потурченого, о. потурченим, м. потурченім