1. Який належить до потурченців, пов’язаний з ними.
2. Який прийняв турецьку культуру, звичаї, мову або іслам, асимілювався з турками.
3. Перен. Зрадницький, ворожий до своєї віри, народу чи держави (застаріле, історичне).
потурчений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Найчастіше це бува якийсь потурчений грек, в якого тільки віра зосталася православна грецька, а мова — турецька; він везе на буйволах бочки та тюки з Майкопа; часом це бува в’юнкий імеретинець. Іноді, та й то вже рідше, драбинчак з нашими подорожніми наткнеться на шляху на товариство захожих турків-каменярів з Анатолії, себто з Малої Азії, що понуро сидять кожен коло своєї купи наваленого каміння та й поважно й повільно стукотять молотками; їх найняла місцева російська адміністрація; вони трощать каміння та лагодять і залатують шосе, що порозмивалося од частих і сильних кавказьких злив.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |