1. (розм.) Почати турчати, видавати низьке гуркотливе звучання, подібне до турчання дзиґи, мотора тощо.
2. (перен., розм.) Почати говорити сердито, буркотливо, з невдоволенням; пробурчати.
потурчатися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |