1. Напруження фізичних або духових сил для досягнення чого-небудь, зусилля.
2. (у множині) Спазматичні скорочення м’язів матки, що виникають під час пологів і сприяють виходу плода.
3. (заст. та діал.) Конвульсія, судорога.
Словник Української Мови
Буква
1. Напруження фізичних або духових сил для досягнення чого-небудь, зусилля.
2. (у множині) Спазматичні скорочення м’язів матки, що виникають під час пологів і сприяють виходу плода.
3. (заст. та діал.) Конвульсія, судорога.
Приклад 1:
Військова потуга Ассирії вклинилася, таким чином, між Урарту і Фрігією. Приділив увагу Саргрн II, ясна річ, і Вавилону.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Оце і вся в тебе потуга? Буду я тебе, драбе, сьогодні тішити!..» — подумав головнокомандувач і подав капітанам знак виводити ландскнехтів.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”