1. (діал.) Ставати потужнішим, сильнішим; набирати сили, міці.
2. (діал.) Ставати численнішим, густішим (про рослинність, ліс тощо).
потугішати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Ставати потужнішим, сильнішим; набирати сили, міці.
2. (діал.) Ставати численнішим, густішим (про рослинність, ліс тощо).
Відсутні