1. Який перебуває у стані тривоги, занепокоєння, хвилювання; той, що відчуває непокій або стурбованість.
2. Який викликав тривогу, занепокоєння; порушений, збуджений (про стан, почуття тощо).
потривожений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З цього приводу європейська преса підхопила містичну вигадку А. Ко- нан-Дойля, що ці смерті викликані нібито «прокляттям фараона», помстою мертвого живим за потривожений вічний спокій. Г. Картер вбачав у цій газетній сенсації «цілковиту відсутність елементарного глузду».
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Потривожений пил, що досi тихо спочивав в меблях, тепер курився димом та крутився в повiтрi, роблячи свiтло жовтим i каламутним. Все злилось в однiм божевiллi.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикментик () |