потріскотіти БукваП 1. Почати тріскотіти, видати серію різких, тріскучих звуків (про механізми, пристрої тощо). 2. Розпочати швидку, балакучу, безперервну розмову; затріскотіти. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←потріскотітисяпотріскотати→