потовчений
[potoʋt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який має потовщення, збільшену товщину порівняно зі звичайним станом або іншими частинами.
-
(У ботаніці) Про органи рослин (стебла, коріння тощо): що має потовщення, розширення, часто для накопичення запасних поживних речовин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. потовчений, р. потовченого, д. потовченому, з. потовченого, о. потовченим, м. потовченім