1. Який має потовщення, збільшену товщину порівняно зі звичайним станом або іншими частинами.
2. (У ботаніці) Про органи рослин (стебла, коріння тощо): що має потовщення, розширення, часто для накопичення запасних поживних речовин.
потовчений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Зараз він був дуже потовчений, та найдужче, мабуть, був потовчений і убитий морально. Він сів на ліжко й довго сидів, закривши лице руками… «Все пропало!..
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Сам він лише осмалений і потовчений. Цікаво, хто ж це вчинив?
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 3:
Доктор посміхався посинілим носом і губами, а в стільки раз уже вибиваний, потовчений келих із непорозуміло-радіс-ним і тужним дзвоном спадала тиха, не вичитана ні в Канта, ні в Епікура, нова краплина мудрості. Semmering, 1919.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: прикментик () |