потос

[potos] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У давньогрецькій міфології — божество бажання, кохання та любовного прагнення, син Афродіти, брат Ероса, Гімероса та Гармонії, що втілював тоску за коханою особою.

  2. У філософії (зокрема у Платона) — один з видів любові, душевний порив, прагнення до чогось високого, ідеального, а також любовна туга за відсутнім коханим.

  3. У психології та літературознавстві — сильне, часто нездійсненне бажання, туга, палке прагнення до чогось далекого або втраченого.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. потоси, р. потос, д. потосам, з. потоси, о. потосами, м. потосах, к. потоси

Більше записів