1. Топчучи, прим’яти, притоптати щось (про рослини, траву тощо).
2. Перен., розм. Принизити, пригнобити когось морально; зневажити, образити.
3. Розм. Пройти, проїхати десь, побувати в якомусь місці (часто про короткий час або без особливої мети).
потоптати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«Він справді вважає себе за якогось ідеального лицаря й трубадура, а мене за смерда!» — іронічно думав Володимир, ідучи, і почував, що радий був би побороти оце зараз Лаговського на землю і потоптати його ногами. А Лаговський, що мовчки ішов поруч Володимира, тож само сердився.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |