потопляник

1. (іст.) Застаріла назва для людини, яка займається будівництвом або ремонтом греблі, дамби, шлюзу; водобудівельник, гребляр.

2. (перен., рідк.) Той, хто навмисно чи з необережності викликає потоп, затоплення; затоплювач.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |