1. Процес або дія за значенням дієслова “почленувати“; поділ чогось на окремі частини, елементи чи складові.
2. У математиці, логіці: операція перетворення виразу, що містить суму або різницю, на добуток або частку шляхом винесення спільного множника за дужки або інших алгебраїчних перетворень.
3. У лінгвістиці: аналіз мовної одиниці (наприклад, речення) шляхом виділення її складових частин (членів).