1. Повільно, з труднощами йти по м’якому, в’язкому ґрунту (глині, болоті, снігу тощо), занурюючись у нього.
2. Зазнавати невдачі, занепадати, опинятися в скрутному становищі (переносне значення).
3. Заст. Тонути, йти на дно (застаріле значення).
потопати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Кайдаш не їв од самого ранку; він вірив, що хто буде постить у ту п’ятницю, той не буде в воді потопати. — А чого це ви поставали, та руки позгортали, та ще й верзете бог зна що?
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
Тут я бу- ду малювати, буду потопати у своїй праці і замість, щоб мене обдавала свята тишина, буду примушена слухати дурних вп – рав і гам. Ні, danke schön [9] за таку гармонію.
— Невідомий автор, “038 Kobilianska Olga Valse Melancolique Klasika Ukrayinskoyi Lit”
Частина мови: дієслово () |