потопа

[potopɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Власна назва давньоукраїнського обрядового весняного пісенного жанру, що виконувався під час зустрічі весни та мав форму діалогу-змагання двох груп учасників.

  2. Власна назва конкретної обрядової пісні, що належить до цього жанру, яку виконували, зокрема, на Великдень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я потопаю, ти потопаєш, він потопає, ми потопаємо, ви потопаєте, вони потопають

Більше записів