потоп

1. За біблійною легендою — всесвітня катастрофа, що виразилася в довготривалому зливі, від якого піднялися води океану і затопили всю сушу, загинуло все живе, крім тих, хто врятувався в Ноєвому ковчезі.

2. Катастрофічна повінь величезного масштабу, що охоплює великі території; розлив води через рясні дощі, танення снігів тощо.

3. Переносно: велика кількість, надмірний приплив чого-небудь (наприклад, сліз, слів, паперів).

Приклади вживання

Приклад 1:
Сплелися зорі, птахи, вітер і рослини в один клубок клітин, в нерозпутане клоччя, і лиш музика, мов потоп, усе поглине, як вир, втягає в дно всі первні дня і ночі. Надлюдські справи це, нелюдські квітів льоти, празелень звуків, флейт прамова, дно натхнення.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”

Приклад 2:
Ми побували в кожному із семи малих нефів, де пролинули повз нас, над нами і трохи в нас самих прерізні дива, на які за інших, не таких гірких обставин ніколи не звертаєш уваги: єрусалимські ПЕРВЕРЗІЯ 252 чорно-білі колони з орлами і левами, мармурова мушля арка­ ди, п’ятнадцять картин світового потопу, нині дуже доречних, г) старі апостоли, святий Марко в екстазі, решта єванге­ лістів, пророки, підлога теж була викладена мозаїками, вони світилися з-під води, смерть Ноя ширяла над ними й над нами, Вавилонська вежа, суд Соломона, життя Йосифа руха­ лося півколом, на завершення була Брама Квітів, а потім s) усе це попливло у зворотньому порядку, себто Брама Квітів, півколо з Йосифовим життям, Соломонів суд, Вави­ лонська вежа, смерть Ноя ширяла повсюдно, світло підводних мозаїк, пророки, євангелісти, екстаза Марка, найдавніші з апостолів, світовий потоп у п’ятнадцяти сценах, але навпаки — початий оливковою гілкою і закінчений будуванням ковчега, аркада мармурової мушлі, орли та леви чорно-білих єруса­ лимських колон і ще безліч іншого, чого побачити ми не встигли або не зуміли. t) Коли ми знов опинилися на тверді, Стас узяв мене за руку.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Но воды блевотин зміиных, но потопныя рѣчи совѣтов мірских, но волненія плотских устремленій — сей есть всемірный оный древній потоп, всѣх пожирающій! Ей, глаголю тебѣ: сего убойся!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |