1. (про людину) Дуже тонкий, стрункий, витончений; тендітний.
2. (перен., про почуття, якості тощо) Надзвичайно тонкий, високо розвинений, чутливий.
потонкий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови