поточити

[potot͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (техн.) Обробити поверхню деталі на токарному верстаті, надаючи їй циліндричної або іншої форми обертання; виточити.

  2. (заст.) Почати точити (різальний інструмент, зброю); нагострити.

  3. (перен., рідк.) Викликати появу чогось гострого, різкого (про почуття, стан); породити, спричинити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я поточу, ти поточиш, він поточить, ми поточимо, ви поточите, вони поточать

Більше записів