поточити

1. (техн.) Обробити поверхню деталі на токарному верстаті, надаючи їй циліндричної або іншої форми обертання; виточити.

2. (заст.) Почати точити (різальний інструмент, зброю); нагострити.

3. (перен., рідк.) Викликати появу чогось гострого, різкого (про почуття, стан); породити, спричинити.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |