потаймир

1. У фентезійній літературі та фольклорі — прихований, паралельний світ, що існує поряд із звичайним, доступний лише за певних умов або обраним істотам; чарівний, інакший світ.

2. У переносному значенні — закрита, ізольована спільнота або середовище з власними, часто незрозумілими для сторонніх, законами, правилами та цінностями; окрема, відособлена реальність.

Приклади вживання

Приклад 1:
І тінь блукає потаймир, щовбами сновигає потай. Пощо, недоле осоружна, оця прострація покор?
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”

Частина мови: іменник (однина) |