Словник Української Мови
Буква
1. Вказувати на джерело інформації, автора чи факт, на який спираються для підтвердження своїх слів; робити посилання.
2. Спиратися на когось або щось, використовувати як аргумент, доказ чи підставу для своїх дій або висловлювань.
3. (розм.) Натякати на когось або щось, мати на увазі, але не називати прямо.
Приклад 1:
718 ЦК України, не має права посилатися на вищенаведені положення. Покупець зобов’язаний оплатити товари згідно з ціною, передбаченою договором.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Служба пропаганди, Схід Е, V 1942 Наша признака: керівництво справами (при відповіді просимо посилатися) Münzstrasse, 12 Fernsprecher: 416241 Ukrainische Paedagogische Institut Kiew, Bulevard Schewtchenko Є намір панів: Аркадія Любченка, проф. Марківського, Петра Горецького, Базилевського, Ковальова залучити для співробітництва на особливій службі Vineta Райхсміністерства На-родньої Освіти і Пропаганди, відділу схід.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”