Значення
-
Властивість за значенням прикметника “посидючий“; здатність довго та старанно займатися чимось, працювати на одному місці; усидливість.
-
Рідкісне, малопоширене позначення для місцевості, де люди ведуть осілий спосіб життя (зазвичай у протиставленні до кочового).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. посидючість, р. посидючості, д. посидючості, з. посидючість, о. посидючістю, м. посидючості, к. посидючосте