Значення
-
Жінка, яка має повноваження свідчити, засвідчувати щось або підтверджувати певні факти, часто у формальному чи юридичному контексті.
-
Застаріла назва для жінки, яка професійно займається укладанням шлюбів (одруженням), аналогічно до сучасного поняття “реєстратор шлюбів” у органах РАЦСу.
-
У переносному значенні — жінка або явище, що слугує свідченням, наочним підтвердженням чогось (наприклад, історичних подій, епохи).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. посвідниця, р. посвідниці, д. посвідниці, з. посвідницю, о. посвідницею, м. посвідниці, к. посвіднице