посвідниця

1. Жінка, яка має повноваження свідчити, засвідчувати щось або підтверджувати певні факти, часто у формальному чи юридичному контексті.

2. Застаріла назва для жінки, яка професійно займається укладанням шлюбів (одруженням), аналогічно до сучасного поняття “реєстратор шлюбів” у органах РАЦСу.

3. У переносному значенні — жінка або явище, що слугує свідченням, наочним підтвердженням чогось (наприклад, історичних подій, епохи).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |