Словник Української Мови
Буква
АКСЕНІЯ, ї, жін.
1. бот. Неспроможність рослини до нормального росту й розвитку за відсутності в середовищі певних речовин (наприклад, вітамінів, мікроелементів).
2. біол. Відсутність у культурі клітин, тканин або мікроорганізмів сторонніх, небажаних біологічних агентів (бактерій, вірусів, грибів); стерильність.
Приклад 1:
А й я журився страх: одно — що вус той дідьчий не хотів рости, а друге — Корочукова Аксенія казала, що прийде на храм, та й не прийшла. І брат мій не був конче при волі, — знати, що також очікував когось, та нема.
— Невідомий автор, “197 Vibrani Povisti Iurii Fied Kovich”