посвідка

[posʋidkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Офіційний документ, що підтверджує особу власника, його права, повноваження, соціальний статус або певні факти (наприклад, посвідчення особи, посвідчення водія, посвідчення інваліда).

  2. Документ, що засвідчує якість, кількість, вартість товару або виконання певної роботи (наприклад, товарна посвідка, митна посвідка).

  3. (застаріле) Свідчення, доказ, підтвердження чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. посвідка, р. посвідки, д. посвідці, з. посвідку, о. посвідкою, м. посвідці, к. посвідко

Більше записів