1. Властивість за значенням дієслів “посвідчити” і “посвідчитися“; стан офіційно підтвердженої, засвідченої документально дійсності чогось.
2. Офіційний документ, що посвідчує особу, права, повноваження або статус власника; посвідка.
посвідченість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |