посвідчений
[posʋidt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Такий, що має офіційне підтвердження (документ, печатку, підпис тощо) своєї дійсності, підлинності або належності.
-
(У паспортно-візових документах) Такий, що має візу, штамп або іншу офіційну позначку, що підтверджує право на перетин кордону, перебування в країні тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. посвідчений, р. посвідченого, д. посвідченому, з. посвідченого, о. посвідченим, м. посвідченім