Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “посудина“: невелика або маленька посудина, часто для зберігання рідин або сипких речовин.
2. (у біології, анатомії) Термін для позначення дрібних судин у рослинних або тваринних організмах (наприклад, кровоносні судини, лімфатичні судини).
Приклад 1:
Ти навчив моє тiло — каструвати кривдника: вся моя, з колiна в колiно громаджена жiноцька сила, досi спрямована до свiтла (найдорожча пам’ять з минулих кохань — сонце в чорному небi: таким воно бачиться з космосу, то звiдти набиралась по вiнця струмуючою радiстю моя утла посудинка), з тобою — вивернулась чорною пiдкладкою назовнi, зробилась ни‑щiвною — смертоносною зробилась, щоб сказати прямо, не завиваючи в папiрцi. “Вклякну, де стою: о, бих Страшний, переступний грiх — Донинi трясе вiдриг, Мов труться тороси криг У нутрощах!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”