Словник Української Мови
Буква
1. Про людину, яка пройшла обряд постригу (у чернецтво, черниці або в інший духовний сан), ставши монахом або монахинею.
2. У значенні прикметника: такий, що має певну стрижку, підстрижений у конкретний спосіб (зазвичай у складі складних слів, наприклад, коротко пострижений).
Приклад 1:
Нарешті я пострижений, чого ждав уже півтора місяці! Екзематозні вереди на носі й на щоках червонясто сяють, як совєтські ордени, але я вирішую забути про них, не думати — все одно це не допоможе.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”