Словник Української Мови
Буква
1. Обряд або церемонія в християнській традиції, під час якої людину приймають до чернечого стану шляхом символічного обрізання волосся; монаший постриг.
2. Стрижка волосся, особливо та, що має ритуальний або церемоніальний характер (наприклад, перша стрижка дитини).
3. Застаріла форма слова «стриг» — дія за значенням «стригти» (підрізання, обрізання чогось).
Приклад 1:
Ти постриг нас у черниці, А ми собі молодиці… Та танцюєм, та співаєм, Співаючи, примовляєм: Алілуя! 20 іюня [1860, С.-Петербург] «Над Дніпровою сагою…» Над Дніпровою сагою Стоїть явор меж лозою, Меж лозою з ялиною, З червоною калиною.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Приклад 2:
V) і її постриг. Дослідник історії Турівської землі П. Батюшков писав: “Рогніда, за замах на життя Володимира, повернута була на свою батьківщину і мешкала в м. Ізяславі, побудованому для неї Володимиром у 986 р. в межах колишнього князівства її батька і названому Ізяславом, на честь сина її Ізяслава …Для новопостриженої черниці Володимир заснував в Ізяславі жі- ночий монастир, у якому вона й померла у 999 або 1000 р. Крім монастиря, був ще в Ізяславі за Рогніди православний храм, збудований, за переказами, св.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”