постредукція

1. У фонетиці та фонології — зміна якості голосного звука (його редукція) у закритому складі, що настає після наголошеної голосної, наприклад, вимовляння звука, близького до [и] або [е], замість [а] у другому складі слова “голова”.

2. У біології (цитології, ембріології) — другий етап редукційного поділу клітини (мейозу), під час якого відбувається розходження хроматид без попереднього подвоєння хромосом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |