1. Прихильник або представник постпозитивізму — філософського напряму, що виник як критична реакція на класичний позитивізм, заперечує можливість повної об’єктивності в науці та наголошує на історичному, соціальному та теоретичному контексті наукового пізнання.
2. Дослідник, який у своїй роботі спирається на методологічні принципи постпозитивізму, зокрема на ідеї про те, що наукові теорії не є остаточними істинами, а лише наближеннями до реальності, які розвиваються через критику та зміну парадигм.