Словник Української Мови
Буква
1. М’яке покриття для лежання, що складається з матраца, подушки, ковдри та постільної білизни; ліжко, місце для сну.
2. (у переносному значенні) Місце відпочинку, спокою, часто природне (про траву, мох тощо).
3. (застаріле) Вбрання, одяг, особливо нічний, а також покривало.
Приклад 1:
Організа тори побирають на себе всі Ваші витрати, забезпечують Вам готель і постіль, щоденні дієти, дегустації, гігієни та медиційську санітарію. Що більше — ґварантуємо Вам за Ваш реферат винагороду сумою в 1 млн.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Я вшанувала кожного з них — усіх разом і кожного по черзі, на безіменному був перстень, я відчула присмак срібла на губах, це риба, сказав він, я шарпнула його за руку, постіль зашурхотіла під ним, він виринув із кімнатного смерку просто наді мною. І, наче ляльку, почав розвивати її з безлічі простирадел, я зняла з нього окуляри і пожбурила їх кудись за спинку ліжка, за ясно- жовте запинало, що м’якими складками текло балдахінно, голосів за вікнами стало чотири, це я замовила музикантів, шепнула вона, fi-da-Ііп.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Я проходив крізь постіль, крізь це пахуче шмаття, крізь обгортки всіх на світі тканин, в які 277 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ було її сповито, я вивертілася нарешті з усіх цих шат, він стримів наді мною, як велетень, завмерлий у потоці води, пісня за вікнами не мала кінця, я мліла від його величі, я розвела ноги і зімкнула руки в нього за спиною. Тоді я зрозуміла, що все це намарне, і пісня, fi-da-lin, закінчилася.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”