Словник Української Мови
Буква
1. Текстильне виріб для покриття ліжка, що складається з підстилки (простирадла) та покривала (ковдри, ковдри з подушкою), а також постільних речей у цілому.
2. (у спеціальному вжитку) Шар чого-небудь, що покриває поверхню; підстилка, настил.
3. (застаріле) Місце для лежання, спання; ліжко.
Приклад 1:
Але стіл був накритий сірим чистим папером, книжки лежали на ньому рівними купками, скриня застелена червоно-чорною картатою плахтою, вікно вквітчане мережевим рушником, і постеля до ладу прибрана. Над нею висіла найбільша і найцінніша прикраса, гордість господарева — дубельтівка й шкіряна набійниця.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”